Всі завдання за навчальний період мають однакову вагу. Усі відмітки сумуються. Заздалегідь відома сума, досягнення якої гарантує отримання певної підсумкової оцінки. Відрізняється від традиційної системи оцінювання накопичувальним характером і зрозумілими правилами отримання підсумкової оцінки. Можливість використання набраної суми в якості підсумкової оцінки дає системі велику дифференціюючу здатність.
Проста накопичувальна система оцінювання характеризується тим, що всі завдання за навчальний період мають однакову вагу; усі оцінки сумуються; заздалегідь відома сума, досягнення якої гарантує отримання певної підсумкової оцінки. Вона відрізняється від традиційної системи оцінювання накопичувальним характером і зрозумілими правилами отримання підсумкової оцінки. Можливість використання набраної суми в якості підсумкової оцінки дає системі велику диференціюючу здатність.
Для реалізації простої накопичувальної системи в Moodle ми виконали таку послідовність дій:
- створили курс «Проста накопичувальна система»
- в журналі оцінок створили дві категорії «Модуль І» і «Модуль ІІ»;
- для категорій «Проста накопичувальна система», «Модуль І» і «Модуль ІІ» встановили вид об’єднання «Сума балів»;
- в режимі редагування курсу додали до кожного модулю по 5 завдань з такими параметрами: максимальна оцінка 10 і включили їх до відповідної категорії: «Модуль І» або «Модуль ІІ»;
- в розділі «Налаштування оцінок курсу»→ «Звіт користувача» – ввімкнули відображення оцінок, інтервалів та коментарів;
Отримали налаштовану та готову до використання просту накопичувальну систему оцінювання (рис. 2-4).
Рисунок 2. Проста накопичувальна система оцінювання –
режим перегляду категорій та елементів
Рисунок 3. Проста накопичувальна система оцінювання – журнал оцінок
в режимі редагування
Рисунок 4. Проста накопичувальна система оцінювання – вигляд
журналу для студента
Як бачимо, в нашому випадку максимальна оцінка за кожне завдання дорівнює 10 балів і є однаковою для всіх завдань. У цьому виді накопичувальної системи є певні недоліки: по-перше потрібно знати скільки завдань буде у курсі і цю кількість не можна змінювати протягом навчання, по-друге всі завдання повинні мати однакову вагу, що буває дуже рідко. Перевагами такого оцінювання є простота розрахунків та доступність – студентам дуже просто підрахувати свої бали та планувати діяльність для отримання певного результату. Таку накопичувальну систему можна використати при проведенні дуже простих курсів, які містять однотипну діяльність на кожному занятті, на яких не передбачено додаткових балів, не враховується відвідування, тощо.
Описані вище системи не дають можливістю оцінки поточної навчальної ситуації, оскільки правила виведення підсумкової оцінки вимагають знання підсумкової суми набраних балів. Динамічний рейтинг, який визначається як частка набраних учнем балів від сумарної «вартості» обов'язкових для виконання до цього моменту навчальних завдань, дозволяє в будь-якій ситуації знати поточне значення підсумкового рейтингу. Введення динамічного рейтингу можливе тільки з використанням комп'ютерних технологій. У такій ситуації дуже легко реалізуються і інші ідеї, розроблені для накопичувальних систем. Тому система з динамічним рейтингом на практиці завжди виявляється і системою з різною вагою навчальних завдань. Це дозволяє не відображати наявність вагових коефіцієнтів у назві системи і говорити просто про накопичувальну систему з динамічним рейтингом.
Використання набраної студентом суми в якості підсумкової оцінки робить непорівнянними оцінки за різні навчальні періоди. Переведення же підсумкової оцінки в стандартну систему знижує її інформативність. Додавання рейтингу, який зазвичай визначається як частка набраних студентом балів від сумарної «вартості» обов'язкових для виконання завдань призводить до того, що після закінчення навчального періоду (семестру, модуля) підсумкові оцінки можна порівняти одну з одною
В порівнянні з простою накопичувальною системою оцінки за різні завдання або мають різну вагу, який задається ваговим коефіцієнтом (і з цією вагою входять в підсумкову суму), або завдання мають різну «вартість». Оскільки «вартість» завдань, тобто максимальний бал, який може бути отриманий за їх виконання, може відрізнятися в рази, в цій системі зазвичай використовується багатобальна система оцінювання.